Як і очікувалося, людина таки попросила бабок. Як і очікувалося, була відправлена нах... Щоправда, досить у м"якій формі. От і налагоджуй старі контакти.
***
Сьогодні сходив на пресуху екс-голови ЦВК Давидовича, при тому не через саму прес-конференцію, а виключно від симпатії до цього старюганчика. Чимось він мені подобається... А можливо захотів підчистити карму, отримати трохи позитивних емоцій після попереднього походу на збіговисько чотирьох  представітєлєй рабочєго класа соціалістів-комуністів Симоненко, Ніколаєнко,  Волги і есдека Загороднього... Слизькі і неприємні товариші - тьху!

Занятне відео на тему "рускіє на отдихє, пачіму іх нє любят?" (до кінця не додивився, ібо ужос)
[ YUPIBOY ] - А почему вы думаете русских за рубежом не любят?
особисто спостерігав за подібним в Тунісі. Ще й двічі...
1) чувак наїхав на бармена, що той мало наливає. сам ж нагрібав повні жмені стаканчиків й тягнув за столик. а потім хвалився мені, як бухий вночі лазить під готелем і "Катюшу" волає...
2) коли виїжджав з готелю, завезли нову партію москаликів. одній тітці шось не сподобалося. влаштувала крик... а потім залізла на стіл, що на ресепшені, і лежала там, матюкаючись хвилин 10... чим усе закінчилось, на щастя, не побачив, бо підрулив мій автобус.

побачив уledilid

Сьодні до нас приїхав кіт. І поселився на дивані. Назвали Баюном - в честь злобного котяри з мультіка про піонєра ))

вкрав у diversey_ua

Подивився прощання новинарів з "Одного дня" на К1 тут відео з ляпами http://k1.ua/uk/news/ukraine/2009/10/02/zakadrom. (раджу, до речі, веселі там ляпи). І згадалася робота кором на радіо НАРТ "Чесна хвиля" (було таке). Там теж вистачало приколів:
1) запросили в ефір Жириновського, проте ведучому дали установку - не не чіпати тему виборів (був 2004 р. - радівце лежало під Ющем, хтозна, що б там Жирік намолов). І говорив пан Луканов з Владіміром Вольфовичем про його дружину і онуків, які на триколесних роверах ганяють по двору.
2) баришня, прийнявши на грудь коньячку, вийшла в ефір і не могла вимовити словосполучення папа Римський і, взагалі, таких бєсов нагнала... потім їй, звісно, було соромно і всьо такоє... 
Також згадався останній ефір на цьому радіо. Як ми журналісти і ведучі по черзі заходили в студію і прощалися із слухачами. Сумно було.

"Серце пітьми" - так називається повість Джозефа Конрада. Саме за мотивами цього твору Френсіс Форд Коппола зняв свій геніальний "Апокаліпсис сьогодні". Фільм вразив - передивлявся неодноразово. Під впливом почав шукати повість Конрада.  Через три роки  книга  сама потрапила до рук.  Точніше, не так. 

Я привласнив книгу у мертвої  бабульки. Вона загнулася, залишивши свою бібліотеку, разом із якою її тупі нащадки діточки  здали квартиру покійної. Через рік, коли ми звалили звідти, бібліотечні запаси помітно схудли. Разом із іншими багатством "Серце пітьми" перемандрувало на нову квартиру. Минуло ще десь півроку, і книгу я таки прочитав. Твір не сподобався, але вразило інше.

Коли я запитав у Вікі : ким, власне, був той Джозеф Конрад? -  з"ясувалося, що він не просто британець польського походження, а наш співвітчизник. (!!!) Народився  у Бердичеві. У 8 років жив у Чернігові, а також - у Львові. Згодом зрулив до Польщі, а потім - Британії. Куди не кинь оком - наші!!!
ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%80%D0%B0%D0%B4,_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84
 

По дорозі до друзів, котрі мешкають на "Позняках", раптом здибав стару знайому. Ледь впізнали одне одного, можливо, тому що було над-то темно на дворі, але більш ймовірно - через те, що давно не бачилися. Роки десь три. І вийшла у нас дуже дивна розмова.
 

Усі як як змовилися. Їдемо на весілля двох хороших друзів: бєзпощадного носільщіка пральних машин, моториста  tough_beaver та фотографуючої програмісткиall_lilu. Так от святкувати вони будуть у неділю в Запоріжжі. А у Києві у цей час просто навалом днів народженнь.
Запросили: 1) до Гандзі - фанатки бжіл; 2) Струк - властітєльніцє дачі у моря за Києвом; 3) толстячка Віталіка- любітєля вєліка, трави і врєдних дівчат.
Відмовилися. Так нє ж!!!
Нєкто Карапуз сьогодні запропонував йти грибочки збирати чи то внеділю, чи то в субботу.
Прям нарасхват!!!!

Неудержимый рост массовой графомании среди политиков, таксистов, рожениц, любовниц, убийц, воров, проституток, префектов, врачей и пациентов убеждает меня в том, что каждый человек без исключения носит в себе писателя как некую свою возможность, и потому человечество по праву могло бы высыпать на улицы и кричать: мы все писатели!
Ибо каждый человек страдает при мысли, что он исчезнет в равнодушной вселенной неуслышанным и незамеченным, а посему сам хочет вовремя превратиться во вселенную слов.
Но когда однажды (и это будет скоро) во всех людях проснется писатель, настанут времена всеобщей глухоты и непонимания.

Милан Кундера "Книга смеха и забвения"